AA
A
zapisz się do newslettera: 
Podejmij Działanie

Документування воєнних злочинів в Україні

На цій сторінці ви дізнаєтеся більше про процес документування злочинів, скоєних в Україні після 24 лютого 2022 року, яким займається Гельсінський фонд з прав людини.

Якщо ви пережили або стали свідком злочину, будь ласка, заповніть контактну форму або зв’яжіться з нами іншим способом.

Що ми робимо?

Ми розмовляємо з людьми з України, які знайшли притулок у Польщі після 24 лютого 2022 року. Таким чином ми збираємо свідчення, тобто історії людей, які пережили злочини або були їхніми свідками.

Це один із методів документування, що допоможе створити базу матеріалів, яка зафіксує ці драматичні події на майбутнє. Зібрана документація може також використовуватися в міжнародних судах (Міжнародний кримінальний суд) i національних судах (передусім українських) як докази в судових процесах проти злочинців.

Ми користуємося також іншими методами реєстрування злочинів, які вчиняються Російською Федерацією в Україні.

Хто може до нас звернутися?

Особи, які безпосередньо пережили злочини або були їхніми свідками. На жаль, перелік злочинів, які ми хочемо задокументувати, надзвичайно широкий. Варто перерахувати такі:

  • обстріли житлових районів, шкіл, лікарень та інших цивільних об’єктів,
  • використання цивільного населення як живих щитів,
  • катування та нелюдське ставлення до цивільного населення і військовополонених,
  • присвоєння майна цивільних осіб,
  • страти цивільних осіб та військовополонених,
  • примусові депортації,
  • створення військових баз у цивільних об’єктах,
  • викрадення та утримування цивільних осіб,
  • зґвалтування,
  • та інші.

Чому ми це робимо? 

Ми хочемо справедливості. Кажучи конкретніше, ми хочемо, щоб люди, які постраждали від злочинів, могли захистити свої права. Одна з умов відновлення справедливості – поставити злочинців перед незалежним і безстороннім судом.

Як організація, яка вже багато років захищає права людини, ми знаємо, що така мета вимагає об’єднання зусиль багатьох людей. Тому одним із факторів, який вплинув на форму наших дій, були консультації з нашими українськими партнерами.

Крім того, наш досвід дає нам впевненість у тому, що збір достовірної інформації дозволяє показати масштаб вчинюваних злочинів і в майбутньому запобігає викривленню інформації при описі історії. Ми також сподіваємося, що завдяки нашій діяльності ми можемо дати людям, які пережили злочини, почуття, що їхні страждання не залишилися непоміченими.

Що таке документування? 

Документування – це в широкому значенні цього слова процес збору і зафіксовування інформації, свідчень та інших матеріалів, які стосуються вчинюваних злочинів.

У процесі документування дуже важливу роль відіграє перевірка фактів та систематизована форма реєстрування свідчень. Є різні методи документування злочинів – частина з них полягає в розмові з людьми, які пережили злочини, за певним сценарієм. Інші полягають у перевірці та фіксуванні інформації, доступної у відкритих джерелах (наприклад, в Інтернеті).

У залежності від цілі документування ми вибираємо його методи. Наша найважливіша мета, так само, які і наших партнерів з України, – це збір матеріалів, які стосуються доказів злочинів, що вчиняються в Україні Росією. Це допоможе поставити перед судом відповідальних за них злочинців. Тому для нас важливо, щоб розповіді осіб, які пережили злочини, були зібрані впорядкованим чином, відповідно до стандартів міжнародних і національних судів.

Які шанси покарати злочинців?

На цьому етапі ми не можемо однозначно відповісти на це запитання. Це незалежні і безсторонні суди мають у рамках справедливого судочинства ухвалити вироки, які стосуються цих злочинів.

Як Гельсінський фонд з прав людини ми не маємо сумнівів, що такі злочини мали місце. Але твердження, що всі злочинці, безперечно, нестимуть відповідальність, було б з нашого боку нечесним. З досвіду ми знаємо, що процеси, які стосуються таких злочинів, тривають роками, і не всіх відповідальних осіб вдасться ідентифікувати.

У контексті російської агресії багато залежить від того, скільки ще триватиме ця війна, як вона закінчиться і коли зміниться політична ситуація в Росії (стосовно високопоставлених представників держави).

Це не змінює того факту, що українська прокуратура за допомогою громадських організацій встановила вже щонайменше 600 осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів.

Слід підкреслити: коли злочинці опиняться на лаві підсудних, їх засудження буде великою мірою залежати від інформації та свідчень, зібраних організаціями, які сьогодні документують злочини, вчинені в Україні. На їх підставі правоохоронні органи можуть пізніше формувати доказовий матеріал.

Що Ви можете зробити, щоб сприяти притягненню злочинців до відповідальності?

Надайте свідчення.

Щоб це зробити, зв’яжіться з нами. Ми відповімо на ваші можливі запитання.

Ви можете також надіслати наші контактні дані людям, які пережили злочин або були його свідками. Кожне свідчення наближає здійснення правосуддя щодо злочинців.

 Як з нами зв’язатися?

Заповніть контактну форму. Це найпростіший варіант.

Надішліть нам електронного листа – documentation@hfhr.pl. Напишіть у ньому своє ім’я, прізвище, місце перебування і місце проживання перед війною. Ви можете також попередньо написати, чого стосується ваша історія.

Зателефонуйте. Телефон працює з понеділка до п’ятниці з 9:00 до 19:00. Якщо Ви не додзвонитеся, не хвилюйтеся, ми передзвонимо.

Потім ми домовимося з Вами на інтерв’ю у термін, який Вам пасуватиме. Ми можемо поговорити особисто (так буде найкраще) або онлайн (з увімкненим відео).

Як проходить інтерв’ю з особою, яка пережила злочин або була його свідком?

Ми проводимо інтерв’ю за усталеним простим формуляром, який відповідає вимогам Міжнародного кримінального суду.

Розмова триває, як правило, близько однієї години. Перед розмовою ми інформуємо про всі подробиці, які можуть вас цікавити, щоб для Вас не було жодних несподіванок.

Інтерв’ю можуть записуватися на камеру (у випадку онлайн-зустрічей) або на диктофон (у випадку особистих зустрічей). Така форма вимагається для того, щоб свідчення могло бути прийняте Міжнародним кримінальним судом.

Зрозуміло, що запис залишиться тільки й виключно для аналітичної роботи всередині Фундації або всередині Коаліції «Україна. 5 ранку» та для співпраці з Міжнародним кримінальним судом.

Що станеться після того, як Ви надасте свої свідчення?

З вами може зв’язатися представник Міжнародного кримінального суду або інших правоохоронних органів.

Ми будемо інформувати Вас про подальші етапи нашого документування та момент, коли передамо зібрані нами матеріали у Міжнародний кримінальний суд.

Хто ми такі?

Гельсінський фонд з прав людини було створено в 1989 році. Його поява стала природним наслідком діяльності Польського Гельсінського комітету, який з 1982 року працював над документуванням та аналізуванням ситуації з правами людини в Польщі, якою керували комуністи. Ця робота значно сприяла підтримці демократичної опозиції міжнародною спільнотою.

У рамках діяльності Фонду ми представляємо відділ, який зосереджується на роботі в регіоні Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу. Ми протидіємо катуванням. Проводимо навчальні курси для представників судової системи. Підтримуємо незалежні ЗМІ та правозахисників. Допомагаємо в евакуації переслідуваних правозахисників і журналістів.

Яку діяльність ми вели раніше в Україні?

Ми співпрацюємо з українськими громадськими організаціями, починаючи з 90-х років. Ми проводили навчання для правозахисників з усієї країни, ми разом вели діяльність на користь законодавчих змін в Україні.

Після російської агресії в 2014 році та окупації Кримського півострова ми почали документувати порушення прав людини, скоєні на Донбасі та в Криму. Ми займалися темою незаконних місць позбавлення волі на Донбасі, ситуацією осіб з інвалідністю, отриманою внаслідок воєнних дій, та досліджували вплив процесу документування на законодавчі рішення, які запроваджувалися державою.

Після повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року ми зайнялися моніторингом дотримання прав людини на польсько-українському кордоні та прямою допомогою нашим колегам, які представляють українське громадянське суспільство.

З ким ми співпрацюємо?

Ми є партнерами Коаліції Україна. 5 ранку, яка об’єднує 30 досвідчених українських організацій, що захищають права людини в Україні. Частину з них ми знаємо у Фундації ще з часів спільних проєктів 90-х років, а з багатьма ми інтенсивно взаємодіємо з початку агресії Росії проти України в 2014 році.

Крім того, ми співпрацюємо з організаціями, які ведуть подібну діяльність у всій Центральній Європі. Ми діємо за принципом: чим більше організацій працює в тому самому напрямку, тим більші шанси відновити справедливість і притягнути злочинців до відповідальності.

FAQ (поширені запитання):

Що має задекларувати особа, яка надає свої свідчення, на практиці?

Ця особа декларує, що її свідчення є правдивими, що інформація, яка міститься в свідченнях, може буди надіслана в Міжнародний кримінальний суд і використана для аналітичної роботи Фундації та Коаліції «Україна. 5 ранку».

Що нам потрібно від людини, яка хоче надати свідчення, щоб передати їх у МКС?

Нам потрібна підписана вами згода, роздрукований текст якої ми надамо Вам на місці. [посилання на бланк згоди]

У разі онлайн-інтерв’ю буде достатньою Ваша чітка словесна декларація, що Ви погоджуєтеся на опрацювання Вашої розповіді.

Надавати свідчення – це безпечно?

Свідчення зберігаються у безпечній базі даних Фундації і в безпечній базі даних Коаліції «Україна. 5 ранку» (у спрощеній версії).

Чи мої дані будуть публічно доступними?

Ні, кажучи коротко.

Ми в жодному разі не будемо публікувати дані осіб чи зміст, який дозволить ідентифікувати дану особу. Ми плануємо опублікувати звіт після аналізу даних, зібраних у рамках документування, але не будемо без згоди публікувати зміст наданих свідчень.

Що таке Міжнародний кримінальний суд (МКС)?

Міжнародний кримінальний суд – це постійний міжнародний суд із штаб-квартирою в Гаазі. Він розглядає справи, які стосуються найважчих злочинів, тобто геноциду, злочинів проти людства, воєнних злочинів і злочинів агресії.

Відповідно до відомостей Центру інформації ООН у Варшаві:

«Міжнародний кримінальний суд із штаб-квартирою в Гаазі – це міжнародний судовий орган, створений на підставі Римського статуту, ухваленого на Дипломатичній конференції ООН у Римі, яка проходила з 15 червня до 17 липня 1998 році. У ній взяли участь представники 160 держав з усіх регіонів світу.

У МКС засідає 18 суддів, що обираються шляхом таємного голосування державами, на які поширюється юрисдикція Суду».

Чому ми документуємо саме ці злочини?

Ми спираємося на Римський статут, тому що це основний документ, яким керується Міжнародний кримінальний суд, коли визначає, які злочини повинні бути визнані міжнародними. Саме в цьому Статуті описані:

  • злочини проти людства/людяності,
  • геноцид,
  • воєнні злочини,
  • злочини агресії (визначення яких зараз доопрацьовується Міжнародним кримінальним судом, тому процеси щодо них поки що зупинено).
Яка різниця між воєнними злочинами і злочинами проти людства?

Воєнні злочини вчиняються під час воєнних конфліктів i охоплюють злочини, спрямовані проти цивільного населення та полонених, а також використання заборонених видів зброї. Злочини проти людства можуть мати місце також поза збройними конфліктами, наприклад, у тоталітарних або авторитарних суспільствах.

Чим відрізняється геноцид від злочинів проти людства?

У великому спрощенні доведення геноциду вимагає доведення наміру і систематичного плану ліквідації частини або цілої соціальної або етнічної групи. Найважчим елементом доведення такого злочину є доведення саме наміру його вчинення.


Nasza strona internetowa używa plików cookies (tzw. ciasteczka) w celach statystycznych, reklamowych oraz funkcjonalnych. Dzięki nim możemy indywidualnie dostosować stronę do twoich potrzeb. Każdy może zaakceptować pliki cookies albo ma możliwość wyłączenia ich w przeglądarce, dzięki czemu nie będą zbierane żadne informacje. Dowiedz się więcej jak je wyłączyć.
Przejdź do paska narzędzi